кілько
кілько (кі́ко) скільки (ст): Кілько, кажете, панунцю, ваша каляре́пка? Кілько, кілько? А може, пустите трохи таньше (Авторка)
◊ кі́ко того життє́! (ср, ст)
◊ та кі́ко тої зими́! (м, ср, ст): – Вуйку, а де ви ся миєте? – Та в ріці. – А взимі? – Та кіко тої зими! (віц)
Лексикон львівський: поважно і на жарт