мрець
мрець :
◊ мрець <�її> не схоті́в би про люту, недобру жінку (ст): Його жінку знаю добре. Була собі нічого. Опісля стала такою, що навіть мрець її не схотів би. Це, певне, з жовчі (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жартмрець :
◊ мрець <�її> не схоті́в би про люту, недобру жінку (ст): Його жінку знаю добре. Була собі нічого. Опісля стала такою, що навіть мрець її не схотів би. Це, певне, з жовчі (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт