начинка

на́чинка кул. начинка (ст)

Значення в інших словниках

1. начинка — на́чинка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. начинка — Фарш  Словник синонімів Караванського
3. начинка — -и, ж. Те, чим начиняють що-небудь, готуючи їстівне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начинка — НА́ЧИНКА². НА́ЧИНКА, и, ж. Те, чим начиняють що-небудь, готуючи їстівне. Онися вийшла в кімнату й винесла здорову пляшку горілки й миску пирогів з начинкою (І. Нечуй-Левицький); Там стіл був вщерть заставлений їжею.  Словник української мови у 20 томах
5. начинка — На́чинка, -нки, -нці; -чинки, -чинок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. начинка — НА́ЧИНКА, и, ж. Те, чим начиняють що-небудь, готуючи їстівне. Онися вийшла в кімнату й винесла здорову пляшку горілки й миску пирогів з начинкою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. начинка — Начинка, -ки ж. Фаршъ, начинка. Чуб. І. 256. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги. Гліб. 33.  Словник української мови Грінченка