нюх

нюх вул. ніс (ср)|| = каляфйор

◊ да́ти в нюх вул. вдарити в обличчя (ср, ст)|| = засервувати під око

Значення в інших словниках

1. нюх — нюх іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нюх — ЖМ. ніс; П. проникливість, інтуїція, нутро, підсвідомість, чуття, пречуття, хист, с. собачий нюх.  Словник синонімів Караванського
3. нюх — див. чуття  Словник синонімів Вусика
4. нюх — -у, ч. 1》 Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. || розм. Ніс, ніздрі. Органи нюху — нюхові рецептори – органи людини, всіх хребетних та багатьох безхребетних тварин, що сприймають запахи. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нюх — НЮХ, ч. 1. род. у. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. нюх — Здатність відчувати запахи; нюхові враження виникають внаслідок подразнення леткими субстанціями нюхових рецепторів, спеціальних клітин у слизовій оболонці носової порожнини.  Універсальний словник-енциклопедія
7. нюх — відчу́ти (почу́ти) ню́хом. Підсвідомо здогадатися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому (обер-лейтенантові) нюхом він відчув, що перед ним були свої (І. Цюпа); Нюхом старого розвідника Денис Бараболя відчув, що органи ДПУ напали на його слід (М.  Фразеологічний словник української мови
8. нюх — ПОНЮ́ШКА розм. (невелика кількість тютюну, признач. для винюхування за один раз), ПО́НЮХ розм., НЮХ заст. Брався за все, а зробив, певне, чи не понюшку тютюну... (М. Рудь); Очевидно, ці залізничники ..продадуть за понюх табаки кого вгодно (В.  Словник синонімів української мови
9. нюх — Нюх, -ху, -хові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. нюх — НЮХ, у, ч. 1. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (Наука.., 4, 1963, 42); Почуття смаку тісно зв’язане з чуттям нюху (Шк.  Словник української мови в 11 томах
11. нюх — Нюх, -ху м. 1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха. Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку.  Словник української мови Грінченка