опертий
опе́ртий 1. спертий, похилений на опору (ст): Василь раптом підносить оперту на колінах голову і дивиться вбік, де в півтемряві спочиває на звиненому накривалі голова Ґарана (Лисяк)
2. який ґрунтується, базується на чомусь (ст): Докази, оперті на правдиві факти, завше допомагали адвокатові вести справу успішно (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт