орудка
ору́дка вул. справа (перев. дрібна)(ст): Я мушу ходити за орудками (Боберський)
◊ на ору́дки у справах (ст): Чи не вирватися їм трохи до міста на орудки?.. При тій нагоді можна й на пополуднівку до театру попасти або... хоч би шоколяду в цукорні при радіо випити... (Вільде)
Лексикон львівський: поважно і на жарт