остаточно —
остато́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
остаточно —
I вкрай, геть, доконечно, зовсім, украй, цілковито, цілком Фразеологічні синоніми: до кінця; до краю; до послідку; до решти II див. зовсім
Словник синонімів Вусика
остаточно —
присл. Повністю, цілком; до кінця. || Без якихось змін; безповоротно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
остаточно —
ОСТАТО́ЧНО, присл. Повністю, цілком; до кінця. – Коли пан улаштує тут ярмарок.., справа остаточно залагодиться (З. Тулуб); Ніна .. думала, що хлопець остаточно виправився і що це вона так зуміла його перевиховати (О.
Словник української мови у 20 томах
остаточно —
ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм.
Словник синонімів української мови
остаточно —
Остато́чно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
остаточно —
ОСТАТО́ЧНО, присл. Повністю, цілком; до кінця. — Коли пан улаштує тут ярмарок.., справа остаточно залагодиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився і що це вона так зуміла його перевиховати (Донч.
Словник української мови в 11 томах