поліціянт
поліціянт → поліцай (м, ср, ст): В кімнатах було багато мундурованих і немундурованих поліціянтів. Вони отвирали шафи, викидали з них на підлогу акти, друки та інші папери і шукали за чимось (Шухевич)
◊ поліція́нт і опри́шок назва дитячої гри (ст): Кляси були просторі і ясні, коридори широкі й дуже велике подвір'я, де ми бавились лапанки або поліціянта й опришка (Монцібович)
Лексикон львівський: поважно і на жарт