посілість —
Посіда́ння, посі́лість: — Вели́ка посі́лість: поміщицький маєток [46-1] — володіння [46-1;46-2]
Словник з творів Івана Франка
посілість —
посі́лість іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
посілість —
Посі́лість. 1. Земельне володіння. Дотично розділу земельної посілости, то можна без пересади сказати, що такі або подібні відносини ґрунтової посілости годі найти хоть би в якім иньшім поверховно культурнім краю (Б., 1899, 29, 1). 2. Майно.
Українська літературна мова на Буковині
посілість —
-лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
посілість —
ПОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Продавши свою невеличку посілість у Синяччині, жив [Кисилевський] з мізерної пенсії канцеляриста (І.
Словник української мови у 20 томах
посілість —
ПОСІ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Продавши свою невеличку посілість у Синяччині, жив [Кисилевський] з мізерної пенсії канцеляриста (Фр.
Словник української мови в 11 томах