пі́чкавул., вульг. жіночий статевий орган (ст)|| = кацамонія
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
пічка —
пі́чка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
пічка —
-и, ж., розм. Те саме, що грубка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пічка —
ПІ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що гру́бка. В будці горіла невеличка чавунна пічка (М. Руденко); Ніна розпалювала залізну пічку (Є. Кравченко). 2. Те саме, що піч.
Словник української мови у 20 томах
пічка —
ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.
Словник синонімів української мови
пічка —
ПІ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що гру́бка. В будці горіла невеличка чавунна пічка (Руд., Остання шабля, 1959, 236); Ніна розпалювала залізну пічку (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 60). 2. Те саме, що піч.
Словник української мови в 11 томах
пічка —
Пічка, -ки ж. 1) ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова. Шух. І. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461.
Словник української мови Грінченка