рокува́тивійськ. бути призваним на військову службу (ст)||нарокувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
рокувати —
рокува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
рокувати —
Прирікати; (долю) покладати наперед, судити, док. написати на роду.
Словник синонімів Караванського
рокувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, поет. Те саме, що прирікати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
рокувати —
РОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод., поет. Те саме, що приріка́ти 1. [Мартіан:] Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував (Леся Українка); Я ще не знав тоді, що над його чолом, Неначе шуляк, смерть поблискує крилом І кігті випуска, рокуючи на муку... (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
рокувати —
ПРИРІКА́ТИ (визначати кому-небудь якусь долю, перев. недобру, неминучість чогось), РОКУВА́ТИ поет., ОБРІКА́ТИ рідше. — Док.: приректи́, обректи́. Хай тебе єхидно і лукаво Фарисей до згуби приріка, Хай, як хочуть, казяться святоші..
Словник синонімів української мови
рокувати —
Рокува́ти, -ку́ю, -ку́єш кого на що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рокувати —
РОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, поет. Те саме, що приріка́ти 1. [Мартіан:] Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах