слабий —
-а, -е. 1》 Хворий, недужий. || у знач. ім. слабий, -бого, ч.; слаба, -бої, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку-небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров'я).
Великий тлумачний словник сучасної мови
слабий —
СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Леся Українка); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І.
Словник української мови у 20 томах
слабий —
На всяку слабість зілля росте. На всяку хворобу можна знайти ліки, треба тільки знати як. Слабість і дурнота творять нужду. Говорить той, хто не живе в нужді. Слабому серцю гірко і без перцю. Хворому живеться тяжко і сумно.
Приповідки або українсько-народня філософія
слабий —
болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика.
Фразеологічний словник української мови
слабий —
НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.
Словник синонімів української мови
слабий —
Слаби́й, -ба́, -бе́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слабий —
СЛАБИ́Й, а́, е́. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Л. Укр., III, 1952, 487); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (Н.
Словник української мови в 11 томах