слабувати —
хворіти – страждати – слабувати Виступають як синоніми, передають зміст “мати якусь недугу”. Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
слабувати —
слабува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
слабувати —
Нездужати, хворіти, недугувати, р. хиріти.
Словник синонімів Караванського
слабувати —
-ую, -уєш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. || на що, рідко чим. Хворіти на яку-небудь хворобу, мати хвору якусь частину тіла, якийсь орган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слабувати —
СЛАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. [Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п'ять років, і він ніколи не слабував (В.
Словник української мови у 20 томах
слабувати —
ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал.
Словник синонімів української мови
слабувати —
Слабува́ти, -бу́ю, -бу́єш на що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слабувати —
СЛАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. [Галя:] Чи не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний, йому тільки сорок і п’ять років, і він ніколи не слабував (Сам.
Словник української мови в 11 томах
слабувати —
Слабува́ти, -бу́ю, -єш гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Словник української мови Грінченка