сніг
сніг 1. сніг
◊ мину́ти як торі́чний сніг пропасти безслідно (Франко)
◊ не допросишся й торішнього сні́гу про дуже скупу людину (ср, ст)
◊ платки сні́гу → платок
◊ то <�мене́, тебе́...> обхо́дит як торі́чний сніг це <�мені, тобі...> байдуже (Франко)
2. кул. піна зі збитих білків (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт