сніг
-у, ч.
Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять скупчення таких кристалів.
|| Суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь.
|| Холодний край.
До білого снігу — дуже довго, тривалий час.
До глибокого снігу — до глибокої зими.
До [першого] снігу — до початку зими.
Великий тлумачний словник сучасної української мови