спутаний

спутаний:

◊ танцюва́ти як спу́тана вівця → танцювати

Значення в інших словниках

1. спутаний — спу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спутаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати. || спутано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спутаний — СПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спу́тати. Ноги в його [півня] спутані, а нічого не вдію: підстрибує.., мов скажений (Марко Вовчок); Увели Орину й Ларивона, зв'язаного й спутаного (М. Куліш); * Образно. Тепер мої руки розв'язалися...  Словник української мови у 20 томах
4. спутаний — СПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́тати. Ноги в його [півня] спутані, а нічого не вдію: підстрибує.., мов скажений (Вовчок, VI, 1956, 294); Увели Орину й Ларивона, зв’язаного й спутаного (М. Куліш, П’єси, 1960, 53); *Образно.  Словник української мови в 11 томах