спізнений —
спі́знений прикметник
Орфографічний словник української мови
спізнений —
-а, -е. Який спізнився; запізнений. || Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням; пізній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спізнений —
СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (М. Коцюбинський); Особа спізнена швиденько увійшла (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Останнього дня перед від'їздом надійшла ..
Словник української мови у 20 томах
спізнений —
ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці...
Словник синонімів української мови
спізнений —
СПІ́ЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (Коцюб., II, 1955, 427); Особа спізнена швиденько увійшла (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Останнього дня перед від’їздом надійшла..
Словник української мови в 11 томах