станик —
Ста́ник: — 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) [51] — кофточка [VI]
Словник з творів Івана Франка
станик —
ста́ник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
станик —
СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички).; // Ліф кофти.; // Кофта.
Словник української мови у 20 томах
станик —
-а, ч. 1》 заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником. || Верхня частина жіночої сорочки (до підтички). || Ліф кофти. || Кофта. 2》 діал. Безрукавка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
станик —
БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал.
Словник синонімів української мови
станик —
СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички); // Ліф кофти; // Кофта.
Словник української мови в 11 томах