станик

Значення в інших словниках

1. станик — Ста́ник: — 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) [51] — кофточка [VI] Словник з творів Івана Франка
2. станик — ста́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. станик — СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички).; // Ліф кофти.; // Кофта. Словник української мови у 20 томах
4. станик — -а, ч. 1》 заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником. || Верхня частина жіночої сорочки (до підтички). || Ліф кофти. || Кофта. 2》 діал. Безрукавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. станик — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. Словник синонімів української мови
6. станик — СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички); // Ліф кофти; // Кофта. Словник української мови в 11 томах