станик
ста́ник
-а, ч.
1》 заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником.
|| Верхня частина жіночої сорочки (до підтички).
|| Ліф кофти.
|| Кофта.
2》 діал. Безрукавка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- станик — Ста́ник: — 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) [51] — кофточка [VI] Словник з творів Івана Франка
- станик — ста́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- станик — СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички).; // Ліф кофти.; // Кофта. Словник української мови у 20 томах
- станик — ста́ник бюстгальтер (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- станик — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. Словник синонімів української мови
- станик — СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички); // Ліф кофти; // Кофта. Словник української мови в 11 томах