станик

БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. (частина чоловічого вбрання); СТА́НИК діал., заст. (частина жіночого народного вбрання). Скрізь бачили в цей день його широкоплечу, високу постать в хутряній офіцерській безрукавці (О. Гончар); Він машинально, як це робив під час своїх лекцій у класі, вийняв кишеньковий годинник з камізельки (Д. Бедзик); Попенко — у червонуватому сертуці, у рябій жилетці, у полосатих штанях, приглажений, як киця, припомажений, надушений... (Панас Мирний); На дідусеві.. рожева сатинова сорочка, з косим вишиваним коміром, пущена поверх штанів, а поверх сорочки жилет (В. Гжицький); У дверях з'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику, завішаному брелоками (М. Коцюбинський). — Пор. корсе́тка.

КО́ФТА (короткий жіночий одяг), БЛУ́ЗКА, КОФТИ́НА розм., СТА́НИК (СТАНО́К) розм. У двір заходить вродлива молодичка в грубошерстій жовтій кофті (Є. Гуцало); Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю, і до блузки голубої я троянду приколю (В. Сосюра); Мати одяглася в нову кофтину і нову спідницю (Григорій Тютюнник); Вона глянула на маленький годинник, пришпилений брошкою-кокардою до станика (Леся Українка); А як же я підросла, у станок ся вбрала, Не єдиному-м легеневі доганочку дала (коломийка).