станик
СТА́НИК, а, ч.
1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів).
Сукня з коротким стаником;
// Верхня частина жіночої сорочки (до підтички);
// Ліф кофти;
// Кофта.
Станик і спідничка з грубого перкалю, добре вже зношені, не мали нічого спільного з пануючою модою і, очевидно, були власного крою (Фр., VI, 1951, 162);
Вона глянула на маленький годинник, пришпилений брошкою-кокардою до станика (Л. Укр., III, 1952, 604).
2. діал. Безрукавка.
Безрукавка з брижами —«станик».. виготовлена з фабричного матеріалу (Матеріали з етногр.., 1956, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- станик — Ста́ник: — 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) [51] — кофточка [VI] Словник з творів Івана Франка
- станик — ста́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- станик — СТА́НИК, а, ч. 1. заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником; // Верхня частина жіночої сорочки (до підтички).; // Ліф кофти.; // Кофта. Словник української мови у 20 томах
- станик — ста́ник бюстгальтер (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- станик — -а, ч. 1》 заст. Верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів). Сукня з коротким стаником. || Верхня частина жіночої сорочки (до підтички). || Ліф кофти. || Кофта. 2》 діал. Безрукавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- станик — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал. Словник синонімів української мови