упосліджений —
Упослі́джений: — скривджений, відсталий [46-1;46-2]
Словник з творів Івана Франка
упосліджений —
упослі́джений 1 дієприкметник від: упосліди́ти упослі́джений 2 дієприкметник жалюгідний
Орфографічний словник української мови
упосліджений —
Одринутий, відринутий, погорджений, зневажений усіма, покинутий Богом і людьми, ід. хто у Бога теля з'їв, п-о знедолений, безталанний; Р. жалюгідний.
Словник синонімів Караванського
упосліджений —
УПОСЛІ́ДЖЕНИЙ (ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упослі́дити. Він – Андрій – належав до числа тих, які вважали й вважають, що з його нації доти не буде діла, доки вона буде упосліджена і у власній хаті бита (І.
Словник української мови у 20 томах
упосліджений —
(впосліджений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упослідити. || упосліджено (впосліджено), безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Жалюгідний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упосліджений —
Упослі́джений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упосліджений —
УПОСЛІ́ДЖЕНИЙ (ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упослі́дити. Щодо знання психології, соціальної природи упослідженого капіталістичним ладом трудящого селянина, то навряд чи знайдеться в народів світу рівний Стефаникові митець (Рад.
Словник української мови в 11 томах