форкати не змовчати у відповідь, огризатися, бурчати (м, ср, ст)|| = пискувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
форкати —
фо́ркати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
форкати —
див. ПИРХАТИ.
Словник синонімів Караванського
форкати —
див. говорити; пирхати
Словник синонімів Вусика
форкати —
див. фиркати
Словник чужослів Павло Штепа
форкати —
ФО́РКАТИ, аю, аєш, недок., без дод. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней). Залубеньки стояли на місці. Коні форкали і перебирали ногами, бажаючи бігти до стайні (І.
Словник української мови у 20 томах
форкати —
-аю, -аєш, недок., без додатка або чим. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней); фиркати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
форкати —
ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИ розм., ПРИ́СКАТИ розм., ПРИ́ХАТИ розм.; ПРИ́ХКАТИ розм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИ розм., ФУ́КАТИ діал. (перев. про коней). — Док.
Словник синонімів української мови
форкати —
ФО́РКАТИ, аю, аєш, недок., без додатка або чим. Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней). Залубеньки стояли на місці. Коні форкали і перебирали ногами, бажаючи бігти до стайні (Фр.
Словник української мови в 11 томах
форкати —
Форкати, -каю, -єш гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка