чорнило —
ЧОРНИ́ЛО, а, с. 1. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання; атрамент. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (М.
Словник української мови у 20 томах
чорнило —
чорни́ло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
чорнило —
А, с. Дешеве погане вино. Приблизно семеро молодих людей родом із Мідних Бук у ніч дня Всіх Святих сиділи за коледжем, пили вино чорнильного типу «Золота осінь» (більш відоме в народі як «Зося») і свистіли у вікна дівчачого гуртожитку (Л. Дереш)
Словник сучасного українського сленгу
чорнило —
(-а) с.; крим., мол., жрм; жарт.-ірон. Дешеве червоне вино низької якости. — Ех! — відкоркував чергову пляшку "чорнила". — Якби я не послав з перепою до трахнутої матері декана, то нічого не було б і цього разу! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 668; ПСУМС, 78. ЯБМ, 2, 529.
Словник жарґонної лексики української мови
чорнило —
-а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання. Симпатичне (безбарвне) чорнило — прозора або трохи підфарбована рідина, що використовується в криптографії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чорнило —
ЧОРНИ́ЛО (розчин певного барвника, призначений для писання), АТРАМЕ́НТ заст. (Катря:) Та що ото ти робиш там, Панасе? Нащо ти розляпуєш чорнило? (С. Васильченко); Чорнильниця підплигнула, перекинулась, і фіолетовий атрамент залив програму (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови
чорнило —
Чорни́ло, -ла, -лу
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чорнило —
ЧОРНИ́ЛО, а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах