шпарувати —
ШПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
шпарувати —
шпарува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
шпарувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною. || Замазувати будь-які нерівності на поверхні чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпарувати —
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...
Словник синонімів української мови
шпарувати —
Шпарува́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шпарувати —
ШПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Мирний, III, 1954, 101)...
Словник української мови в 11 томах
шпарувати —
Шпарува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. І. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка