шпарувати

ШПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною.

Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Мирний, III, 1954, 101);

Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Мокр., Острів.., 1961, 33);

// Замазувати будь-які нерівності на поверхні чого-небудь.

У весняній напрузі стояли щепи, і молода господиня, радіючи, білила їх вапном, потріскану кору шпарувала садівничим клеєм (Стельмах, II, 1962, 387);

*Образно. Дами виймали з сумок щось подібне до згустків крові і, хизуючись перед чоловіками, немилосердно шпарували ним збляклі від поту уста (Ле, Мої листи, 1945, 7).

Значення в інших словниках

1. шпарувати — Замазувати глиною, тинькувати, сов. штукатурити.  Словник синонімів Караванського
2. шпарувати — див. мазати  Словник синонімів Вусика
3. шпарувати — ШПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. шпарувати — шпарува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. шпарувати — шпарува́ти заощаджувати (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шпарувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Замазувати щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівель глиною. || Замазувати будь-які нерівності на поверхні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шпарувати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...  Словник синонімів української мови
8. шпарувати — Шпарува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шпарувати — Шпарува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. І. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.  Словник української мови Грінченка