блатний
А, -е.
1. Людина, яка належить до злочинного світу: живе за злодійськими законами і протистоїть правоохоронним органам. Він толерує людину «приватну» — стареньку, що торгує цигарками, або ж іронічного дідугана, що вміє «построїти» і «блатних, і приблатньонних, і нових руських, і демократів», і... того ж таки Оскара (Інтернет).
2. Сучасний бізнесмен на пострадянському просторі, зазвичай із кримінальним минулим.
3. Грошовитий, впливовий.
4. Показний, зухвалий. В Америці блатне бабисько навчилося лаятись по-англійському, особливо гарно вдавалося йому «Шшіт!» (О. Забужко).
5. Успішний.
Словник сучасного українського сленгу