Значення в інших словниках
-
бульба —
Картопля [III,V,IX]
Словник з творів Івана Франка
-
бульба —
бу́льба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
бульба —
(білоруською — картопля) — білоруська народна дівоча пісня-танець. Музичний розмір 2/4, характер — жвавий. веселий.
Словник-довідник музичних термінів
-
бульба —
-и, ж. 1》 М'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. 2》 Кулька на поверхні рідини; пухир, бульбашка. 3》 діал. Картопля. 4》 Білоруський народний дівочий пісня-танець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бульба —
БУ́ЛЬБА, и, ж. 1. М'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. У бульбах картоплі багато крохмалю й цукру, а також значна кількість білка (з наук. літ.); Бульби характерні для небагатьох рослин, наприклад для картоплі (з навч.
Словник української мови у 20 томах
-
бульба —
бу́льба картопля (м, ср, ст): Липач мав коло камениці роботи на цілу зиму, коли не врахувати, що він сам квасив капусту й огірки. І бульби треба було купити. А це все займало час (Тарнавський З.)|| = бараболя ◊ бу́льба в лупи́нах кул.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
бульба —
Потовщений підземний пагін з бруньками (т.зв. вічками), з яких розвиваються молоді пагони (напр., у картоплі); нагромаджує воду і запасні поживні речовини.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бульба —
БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М.
Словник синонімів української мови
-
бульба —
Бу́льба, -би; бу́льби, бульб
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бульба —
БУ́ЛЬБА, и, ж. 1. М’ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. В бульбах картоплі багато крохмалю й цукру, а також значна кількість білка (Картопля, 1957, 7). 2. Кулька на поверхні рідини; пухир, бульбашка.
Словник української мови в 11 томах