кайф
У, ч.
1. нарк. Стан ейфорії, насолода під дією наркотиків.
◇
Бути під кайфом — перебувати під дією психостимулятора (наркотику, рідше — алкоголю). О вітчизно дорога, під кайфом вічно сонячно-буха... (А. Бондар).
2. Задоволення, насолода. Головний принцип Acid House — отримувати кайф, не заважаючи іншим (Єва). Йому було добре, хоча він знав, що будь-який кайф має здатність минати (Ю. Андрухович). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш). А такий би кайф міг бути — напитися разом з тобою до всирачки (Четвер).
◇
В кайф — добре, приємно, в насолоду. Це звучить настільки не в кайф, що вже не потребує жодних коментарів (Четвер).
Ловити кайф — отримувати насолоду. Потім він почав ловити кайф від її уроків французької (Л. Дереш).
Дешевий кайф — а) нарк. дешевий наркотик; б) ілюзорна насолода.
3. Будь-який наркотик.
Словник сучасного українського сленгу