1. Словник сучасного українського сленгу

кайф

У, ч.

1. нарк. Стан ейфорії, насолода під дією наркотиків.

◇

Бути під кайфом — перебувати під дією психостимулятора (наркотику, рідше — алкоголю). О вітчизно дорога, під кайфом вічно сонячно-буха... (А. Бондар).

2. Задоволення, насолода. Головний принцип Acid House — отримувати кайф, не заважаючи іншим (Єва). Йому було добре, хоча він знав, що будь-який кайф має здатність минати (Ю. Андрухович). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш). А такий би кайф міг бути — напитися разом з тобою до всирачки (Четвер).

◇

В кайф — добре, приємно, в насолоду. Це звучить настільки не в кайф, що вже не потребує жодних коментарів (Четвер).

Ловити кайф — отримувати насолоду. Потім він почав ловити кайф від її уроків французької (Л. Дереш).

Дешевий кайф — а) нарк. дешевий наркотик; б) ілюзорна насолода.

3. Будь-який наркотик.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайф — кайф іменник чоловічого роду насолода; приємність розм. Орфографічний словник української мови
  2. кайф — і кейф, -у, ч., розм. Задоволення, насолода від чого-небудь. || Відчуття задоволення, комфорту, що супроводжується ілюзіями і фантазіями, які виникають у першій стадії гашишного сп'яніння. || Безтурботний, приємний відпочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кайф — КАЙФ, заст. КЕЙФ, у, ч. 1. розм. Приємний відпочинок. Мати лежала на низькій турецькій софі, підклавши обидві руки під голову і простягнувши ноги. Вона, очевидячки, справляла турецький кейф (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кайф — (-у) ч. 1. мол., крим. Задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось. <...> не забудь придбати квиток на вечір поезії, інакше не отримаєш свого кайфу від мого чоловіка <...> (Ю. Словник жарґонної лексики української мови
  5. кайф — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови