кайф
і кейф, -у, ч., розм.
Задоволення, насолода від чого-небудь.
|| Відчуття задоволення, комфорту, що супроводжується ілюзіями і фантазіями, які виникають у першій стадії гашишного сп'яніння.
|| Безтурботний, приємний відпочинок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кайф — кайф іменник чоловічого роду насолода; приємність розм. Орфографічний словник української мови
- кайф — КАЙФ, заст. КЕЙФ, у, ч. 1. розм. Приємний відпочинок. Мати лежала на низькій турецькій софі, підклавши обидві руки під голову і простягнувши ноги. Вона, очевидячки, справляла турецький кейф (І. Словник української мови у 20 томах
- кайф — У, ч. 1. нарк. Стан ейфорії, насолода під дією наркотиків. ◇ Бути під кайфом — перебувати під дією психостимулятора (наркотику, рідше — алкоголю). О вітчизно дорога, під кайфом вічно сонячно-буха... (А. Бондар). 2. Задоволення, насолода. Словник сучасного українського сленгу
- кайф — (-у) ч. 1. мол., крим. Задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось. <...> не забудь придбати квиток на вечір поезії, інакше не отримаєш свого кайфу від мого чоловіка <...> (Ю. Словник жарґонної лексики української мови
- кайф — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови