мочити
Чу, -чиш, недок.
1. Вбивати. Його вбили, чи, як кажуть у нас, замочили (Дзерк. тиж.). Не знайшовши ніякого Матвія, Тетяна побігла до собаки і за третім ударом лопати замочила його на труп (Б. Жолдак). Я ту суку замочу (Л. Дереш). Не все ж Данилові Багрову негрів та українських рекетирів «мочити» (Україна Молода).
2. Сильно бити. Ми твою банду замочим в момент (О. Ірванець). Замочу щас якусь падлу! (О. Ірванець). Дипломата «замочила» братва (Україна Молода). Або такий прікол. Політичний москальський аніґдот. Завелися у лісі бородаті зайці і почали всіх звірюх мочити, до Лева, царя звірів, підбиратися... (Л. Дереш).
∗∗∗
Чу, -чиш, недок. Випивати. Мочити водяру, як останні алкаші.
∗∗∗
Чу, -чиш, недок., муз. Віртуозно грати на музичних інструментах. Мочить, як Хендрікс.
∗∗∗
Чу, -чиш, недок. Робити або говорити щось незвичне, таке, що привертає увагу: або дуже смішне, або дуже дивне. Оце чуваки мочать — зовсім без башки/0 Мочити коні — смішити.
Словник сучасного українського сленгу