У, ч. Сідниці. Тил прикрий: спідниця аж зовсім задерлась.
Словник сучасного українського сленгу
Значення в інших словниках
тил —
тил іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тил —
(на війні) г. запілля; п-к ТИЛОВИЙ, в-й запільний; п-к ТИЛЬНИЙ, задній, хвостовий, потиличний, (бік) зворотний, б. з. зворотній, не лицьовий.
Словник синонімів Караванського
тил —
ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (А.
Словник української мови у 20 томах
тил —
Скорочено від тільки
Словник застарілих та маловживаних слів
тил —
-у, ч. 1》 Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. З тилу присл. — а) ззаду; б) задвірками, через чорний хід. 2》 Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тил —
ТИЛ, у, ч. 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
тил —
Тил, -лу м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. ум. тило́к, тило́чок.
Словник української мови Грінченка