травичка

И, ж., нарк., див. трава. Які ніколи не пиячили, не кажучи вже про куріння травички, круту наркоту чи оргії зі шльондрами (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. травичка — трави́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. травичка — див. трава  Словник синонімів Вусика
3. травичка — ТРАВИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до трава́. Весна йде та йде .. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок); По дорозі блиснуло дзеркальце маленької водиці. Біленьке, срібляне з зеленою травичкою посередині (В.  Словник української мови у 20 томах
4. травичка — (-и) ж.; нарк. 1. Гашиш. — Шукаєш травички? — Так, шукаю. Хочеться покайфувати. <...> Через п'ять хвилин повернулися з травичкою. Я подякував і пішов далі (В.  Словник жарґонної лексики української мови
5. травичка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до трава. 2》 Те саме, що травинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. травичка — ТРАВИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до трава́. Весна йде та йде.. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183); По дорозі блиснуло дзеркальце маленької водиці. Біленьке, срібляне з зеленою травичкою посередині (Стеф.  Словник української мови в 11 томах