травичка
(-и) ж.; нарк.
1. Гашиш. — Шукаєш травички? — Так, шукаю. Хочеться покайфувати. <...> Через п'ять хвилин повернулися з травичкою. Я подякував і пішов далі (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Найрозповсюдженішим для споживання наркотиком є коноплі (гашиш, "травичка") (ДУ, 2001, № 35).
2. Пестл. до трава1. Згодом мене навчили як можна безкоштовно курити "травичку". Все досить просто. Склянку купуєш марихуани, половину продаєш по дозах і цим окупаєш другу половину (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 594.
Короткий словник жарґонної лексики української мови