фраєр
А, ч.
1. злоч. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій.
2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина. Що ти там вякнув, фраєр? (О. Ірванець). Ну, ти даєш закурить, фраєр? (О. Ірванець). А чого це ти в шоці? Бозя не фраєр, він все бачить (Інтернет). Ну прямо ступить не можуть без носатого фраєра (Володимир Даниленко).
◇
Жадність фраєра згубила — пересторога не бути жадібним.
3. знев. Стильно, претензійно вдягнута людина, що прагне цим похизуватися; франт. Піжон дешевий, — подумала ти, прикусивши посмішку, — провінційний фраєр, ич як нарцисично задбаний — біленький комірчик з-під светра, доглянуті нігті (це в художника!), неміцний, якраз у міру, запах дезику (О. Забужко).
Словник сучасного українського сленгу