фраєр
ФРА́ЄР, а, ч., розм., зневажл. Про франтувату, пусту, нікчемну людину.
[Бухта:] Палуба флагмана гірша за конюшню. До чого довели!.. Сухопутні фраєри ви, а не моряки (Корн., І, 1955, 45);
// У злодійському арго — новачок.
— Жаль мені стало хлопця, бо я вже доміркувався, що то якийсь зовсім ще зелений «фраєр» (Фр., II, 1950, 341);
— Фраєр ти..! І хороший ти, видать, парень, свой парень, а фраєр… (Вишня, І, 1956, 145).
Словник української мови (СУМ-11)