Значення в інших словниках
-
шостий —
див. шістка
Словник синонімів Вусика
-
шостий —
[шостией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови
-
шостий —
ШО́СТИЙ, а, е. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику шість. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Панас Мирний); Пять днів шукав потім Глушак останнього диверсанта...
Словник української мови у 20 томах
-
шостий —
шо́стий числівник порядковий
Орфографічний словник української мови
-
шостий —
-а, -е.
Словник жарґонної лексики української мови
-
шостий —
-а, -е. Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. шість. || у знач. ім. шоста, -тої, ж. Година, що настає після п'ятої.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шостий —
вси́пати по пе́рше (по шо́сте) число́ кому і без додатка. Суворо покарати, провчити кого-небудь. — Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Розшукати негайно! Всипати по перше число! (О. Гончар); — Я вам покажу “точно”! — спалахнув Гречкун.
Фразеологічний словник української мови
-
шостий —
Шо́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шостий —
ШО́СТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника шість. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Мирний, І, 1949, 388); Пять днів шукав потім Глушак останнього диверсанта… Тільки па шостий день...
Словник української мови в 11 томах
-
шостий —
Шо́стий, -а, -е числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить. Ном.
Словник української мови Грінченка