одинокість
Соціально-психологічний стан, що характеризується недостатністю або відсутністю соціальних контактів. Це форма самосвідомості. Великий вплив на поширення одинокості має зростаюча шлюбно-сімейна динаміка, деперсоналізація великих міст, зміцнення джерел індивідуалізму. Одинокість – важкий стан людини, криза внутрішнього “Я”. Існують чотири виміри одинокості: космічна, культурна, соціальна і міжособова. Проблема одинокості є однією з важливіших проблем теорії і практики соціальної роботи.
англ. loneliness; нім. Einsamkeit f=, -en; угор. egyedülállóság; рос. одинокость.
Словник із соціальної роботи