вітровіння

вітрові́ння

Я, с., поет. Віяння вітру.

Він змеле зерно ще своє

тут, де гроза реве у небі,

де Україна грози п'є,

своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87).

Значення в інших словниках

1. вітровіння — вітрові́ння іменник середнього роду поет.  Орфографічний словник української мови
2. вітровіння — -я, с., поет. Віяння вітру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітровіння — ВІТРОВІ́ННЯ, я, с. Повівання, подув вітру. Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння .. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни (М. Трублаїні); Нікого так я не люблю, Як вітру вітровіння (П.  Словник української мови у 20 томах
4. вітровіння — див. вітер  Словник синонімів Вусика
5. вітровіння — ВІТРОВІ́ННЯ, я, с., поет. Віяння вітру. Нікого так я не люблю, Як вітра вітровіння (Тич., І, 1957, 72); Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння.. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни Кузнецького заводу (Трубл., I, 1955, 228).  Словник української мови в 11 томах