Значення в інших словниках
-
вітровіння —
вітрові́ння іменник середнього роду поет.
Орфографічний словник української мови
-
вітровіння —
-я, с., поет. Віяння вітру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вітровіння —
Я, с., поет. Віяння вітру. Він змеле зерно ще своє тут, де гроза реве у небі, де Україна грози п'є, своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
вітровіння —
ВІТРОВІ́ННЯ, я, с. Повівання, подув вітру. Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння .. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни (М. Трублаїні); Нікого так я не люблю, Як вітру вітровіння (П.
Словник української мови у 20 томах
-
вітровіння —
ВІТРОВІ́ННЯ, я, с., поет. Віяння вітру. Нікого так я не люблю, Як вітра вітровіння (Тич., І, 1957, 72); Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння.. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни Кузнецького заводу (Трубл., I, 1955, 228).
Словник української мови в 11 томах