вітровіння

Значення в інших словниках

1. вітровіння — вітрові́ння іменник середнього роду поет. Орфографічний словник української мови
2. вітровіння — -я, с., поет. Віяння вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітровіння — Я, с., поет. Віяння вітру. Він змеле зерно ще своє тут, де гроза реве у небі, де Україна грози п'є, своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87). Словник поетичної мови Василя Стуса
4. вітровіння — ВІТРОВІ́ННЯ, я, с. Повівання, подув вітру. Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння .. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни (М. Трублаїні); Нікого так я не люблю, Як вітру вітровіння (П. Словник української мови у 20 томах
5. вітровіння — ВІТРОВІ́ННЯ, я, с., поет. Віяння вітру. Нікого так я не люблю, Як вітра вітровіння (Тич., І, 1957, 72); Крізь рев урагану, дикий свист вітровіння.. слухаємо радіоповідомлення про пуск нової домни Кузнецького заводу (Трубл., I, 1955, 228). Словник української мови в 11 томах