забрезклий
забре́зклий
А, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий.
Винишпорюй, аби збагнути
Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143).
Словник поетичної мови Василя Стусазабре́зклий
А, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий.
Винишпорюй, аби збагнути
Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143).
Словник поетичної мови Василя Стуса