закамарок
закама́рок
Ка, ч. 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь і т .ін. 2. Невеличке, тісне приміщення; маленька прибудова до чого-небудь.
Старанно, Києве, сховав мене
в ці мертві закамарки, схрони, скрити. (П-2:26).
Словник поетичної мови Василя Стуса