клейтух
кле́йтух
А, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула.
Цілику вірний — поціляй,
аби любов, як клейтух, стухла. (Т.1, кн.2:44).
Словник поетичної мови Василя Стуса