криж
А, ч., заст. 1. Хрест. 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча).
Прогірклим медом пахне сіножать,
зелені шкла горять в зеленій хижі,
де мертві сплять, навіки впавши крижем,
здобувши приостанню благодать. (П-1:76).
Словник поетичної мови Василя Стуса