кушпелити

Ить, недок., діал. Здіймати куряву.

А сніг іде. Кушпеляться дороги.

О, як напнулась волохата лють! (ЧТ:149).

Значення в інших словниках

1. кушпелити — кушпе́лити дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. кушпелити — див. валувати; вирувати; іти  Словник синонімів Вусика
3. кушпелити — -ить, недок., діал. 1》 Здіймати куряву. || Крутити (у 1 знач.). 2》 Іти, їхати і т. ін., здіймаючи куряву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кушпелити — КУШПЕ́ЛИТИ, ить, недок., діал. 1. Здіймати куряву. Кушпелить [вітер] поміж будівлями (О. Гончар); // чим. Крутити, здіймаючи в повітря сніг, пил, пісок і т. ін. (про вітер).  Словник української мови у 20 томах
5. кушпелити — КУШПЕ́ЛИТИ, ить, недок., діал. 1. Здіймати куряву; // Крутити (у 1 знач.). З повітчини йому добре видно, як кушпелить над лісом сніг і закидає дерева по саме черево (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах
6. кушпелити — Кушпе́лити, -лю, -лиш гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка