погреб

погре́б

У, ч., заст. Похорон.

Надибую пісню, ловлю їй до тону

шовкового голосу (зацний погреб). (П-1:28).

Значення в інших словниках

1. погреб — По́греб: — похорон [42]  Словник з творів Івана Франка
2. погреб — погре́б іменник чоловічого роду похорон рідко  Орфографічний словник української мови
3. погреб — -у, ч., заст. Похорон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погреб — Похорон, похова, хова, хованки, ховання  Словник чужослів Павло Штепа
5. погреб — ПОГРЕ́Б, у, ч., заст. Похорон. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
6. погреб — Похорон  Словник застарілих та маловживаних слів
7. погреб — ПО́ХОРОН (ПО́ХОРОНИ рідше) (обряд проводів і поховання тіла померлого), ПО́ГРЕБ заст., ПОГРЕБА́ННЯ заст. Ішли селяни, ішли бійці караульної роти, ішла з червоними прапорами молодь, що прибула на похорон з довколишніх сіл (О.  Словник синонімів української мови
8. погреб — ПОГРЕ́Б, у, ч., заст. Похорон. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб (П. Куліш, Вибр., 1969, 84).  Словник української мови в 11 томах
9. погреб — Погреб, -бу м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.  Словник української мови Грінченка