скиміти
скимі́ти
Млю, -миш, недок., розм., рідко. 1. Видавати протяжні, жалібні звуки. 2. Тихо, жалібно плакати. 3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти.
...а те, що довго раною скиміло,
острупне, виболіє, віддалить, відімре. (ЧТ:148).
Словник поетичної мови Василя Стуса